Депутати стверджують, що прийняли всі рішення, необхідні для скасування віз з ЄС.

Верховна Рада у вівторок з другого разу намагалася ухвалити закони, необхідні для виконання плану щодо лібералізації візового режиму з ЄС.

Підтримати потрібні законопроекти парламентаріїв переконували особисто президент Петро Порошенко і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

У першу чергу депутати розглянули проекти антикорупційної спрямованості.

Без суперечок не обійшлося, експерти кажуть, що не всі закони відповідають вимогам ЄС.

Корреспондент.net розбирався в тому, що наприймала Рада.

Спецконфіскації бути

Законопроекту №2541а депутати боялися найбільше, приміряючи його норми про конфіскацію майна корупціонерів, записаного на третіх осіб, на себе.

Але в підсумку 272 голосами проект, що вносить зміни до Кримінального та Цивільного кодексів і удосконалює інститути спеціальної конфіскації для усунення корупційних ризиків, був прийнятий.

Відповідно до прийнятого закону, спеціальній конфіскації підлягають гроші та цінності, які знаходяться на банківських рахунках або на зберіганні в банках, інше майно, передане особою третій особі безкоштовно або в обмін на суму, яка значно нижче ринкової вартості.

Обставини, що стосуються третьої особи, повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатніх доказів.

Закон зазначає, що спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке знаходиться у власності набувача.

“Спецконфіскація повинна бути застосована до деяких кримінальних злочинів, де йдеться про корупційні правопорушення, про порушення, пов’язані з відмиванням грошей, тероризмом, злочинами у сфері незаконного обігу наркотиків”, – зазначив керівник комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін.

Повноваження СБУ обмежили

Депутати прийняли законопроект №2542а, яким вносяться зміни до Кримінально-процесуального кодексу щодо уточнення підслідності органів досудового розслідування.

Документ розподіляє розслідування кримінальних справ між різними правоохоронними органами.

У ньому враховано низку рекомендацій Єврокомісії, зокрема – про ліквідацію дублювання підслідності, про ліквідацію альтернативної підслідності терористичних злочинів (ними займається СБУ).

Також законопроектом обмежуються повноваження СБУ в розслідуванні злочинів проти національної безпеки.

Арешт майна

Найбільш проблемним виявився законопроект №2540а, який дозволяє арешт майна, яке може бути знаряддям, доказом злочину або отримане злочинним шляхом.

Арешт майна застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого, засудженої особи.

Мета арешту – забезпечити кримінальне провадження, забезпечити цивільний позов у кримінальному провадженні, забезпечити конфіскацію і спеціальну конфіскацію.

При розгляді документа прем’єр-міністр Арсеній Яценюк висловив сумнів у тому, що закон в прийнятому вигляді відповідає директиві Європейського Союзу.

“З формальної юридичної точки зору ряд статей не відповідає європейській практиці. У тому випадку, якщо даний законопроект не буде відповідати європейському законодавству, а юридична експертиза саме на це і вказує, то це стане передумовою до того, що Україні не дадуть безвізовий режим”, – сказав він.

Яценюк вказує на те, що через деякі поправки депутатів правоохоронцям, навпаки, важче буде боротися з корупціонерами після прийняття закону.

За словами прем’єра, після голосування закон повинен отримати юридичний висновок ЄС.

Якщо Європейська комісія не прийме цей закон, то або президент України внесе відповідні пропозиції в парламент, або ВР переголосує цей законопроект, підкреслив Яценюк.

Спікер парламенту Володимир Гройсман теж зазначив, що за наявності зауважень з боку ЄС до прийнятого законопроекту Рада його перегляне.

Експерти вважають, що в нинішньому вигляді закон знищує інститут арешту майна в Україні.

Довгоочікуване агентство

Верховна Рада проголосувала за створення Агентства з повернення і управління активами, нажитими незаконним шляхом.

Після роботи в комітеті, депутати домовилися про те, що буде проходити щорічний зовнішній аудит Агентства компанією з числа провідних аудиторів.

Також депутати домовилися, що склад громадської ради при Агентстві затверджуватиме прем’єр.

Агентство тільки буде зберігати заарештовані активи і керувати ними через відібраних на конкурсі представників.

Депутати домовилися, що реалізація арештованих активів буде відбуватися тільки за рішенням суду або проханням власника у випадках, передбачених ст. 100 КПК (якщо, наприклад, майно швидко псується).

Реалізовуватися арештоване майно буде тільки відповідно до положень КПК.

Найбільше суперечок у депутатів викликав інститут адміністраторів, які повинні керувати і реалізовувати арештоване майно.

Проте голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв запевнив, що реалізація та адміністрування арештованого майна буде вироблятися виключно самим Агентством.

Також Агентство буде нести відповідальність за те, якщо з майном за час зберігання щось станеться або воно зникне.