Список відомих податкових шахраїв у Німеччині цього року поповнився новими іменами. Гучний скандал спалахнув навколо президента найуспішнішого німецького футбольного клубу “Баварія Мюнхен” Улі Хенесса та його неоподаткованих мільйонів у Швейцарії.

У квітні стало відомо, що прокуратура Мюнхена веде перевірку фінансових справ Хенесса за підозрою в ухилянні від сплати податків. За інформацією німецьких ЗМІ, у січні керівник мюнхенського клубу з власної ініціативи поінформував податкові органи про неповноту наданих ним раніше фінансових звітів. Проте він зробив це, напевно, вже запізно, адже на цьому тижні газета Bild повідомила, що прокуратура має намір найближчим часом висунути Хенессу офіційне обвинувачення. За даними видання, 61-річному президентові ФК “Баварія Мюнхен” закидають ухилення від сплати податків на суму щонайменше 3,2 млн євро. У разі доведення провини, йому загрожує до 10-ти років позбавлення волі.

Улі Хенесс став далеко не першою німецькою знаменитістю, кого спіймали на податковому шахрайстві. І попри VIP-статус уникнути відповідальності поки що нікому не вдалося. Так, у 1997 році майже до чотирьох років позбавлення волі був засуджений Петер Граф, батько та менеджер тенісистки Штефі Граф, за ухилення від сплати податків на суму 12,3 млн марок. У 2002 році колишній тенісист Боріс Бекер за приховання від фіскальних органів 1,7 млн євро отримав два роки ув’язнення умовно та штраф у розмірі 500 тис. євро. 2009 року екс-керівника Німецької пошти Клауса Цумвінкеля засудили до двох років позбавлення волі умовно і штрафу в розмірі 1 млн євро. Топ-менеджер свого часу не доплатив податків на суму близько мільйона євро, приховавши частину прибутку в одному з банків Ліхтенштейну.

Клаус Цумвінкель був однією з перших жертв анонімних податкових інформаторів. У 2008 році Федеральна служба розвідки Німеччини викупила в одного з таких інформаторів за 4,5 млн євро компакт-диск із даними про німецьких вкладників у банках Ліхтенштейну. Тоді під підозру потрапили близько 700 громадян, які у ФРН приховали свої доходи від податкового відомства. Відтоді німецька влада досить часто вдається до такої напівлегальної практики отримання інформації про податкових ухильників. У 2010 році таким чином були анонімно придбані дані про півтори тисячі громадян ФРН, які ухиляються від сплати податків, тримаючи свої заощадження у швейцарських банках.

За даними ЗМІ, найактивніше інформацію про рахунки своїх громадян у банках в так званих “податкових оазисах” збирають фіскальні органи найбільшої за кількістю населення федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. Торік вони придбали у швейцарських інформаторів одразу два компакт-диски. Витрати себе виправдовують: побоюючись викриття, у поточному році кількість явок з повинною збільшилася в чотири рази порівняно з 2012 роком і становила понад 1,5 тисячі. Загалом у Німеччині з початку 2010 року добровільно до податкових відомств прийшли 47,5 тис. ухильників. Загальна сума, яка надійшла до скарбниці в результаті доплат, перевищила 2 млрд євро.

Допоки у світі існують офшорні зони, у переслідуванні за несплату податків німецька влада розраховує на два основні моменти: дані від анонімних інформаторів та закон, який звільняє ухильників від покарання в разі явки з повинною. Ухилення від сплати податків у Німеччині – кримінальний злочин. Покарання залежить від суми. До 50 тис. євро несплачених податків на рік зазвичай обкладаються грошовим штрафом. Якщо сума більша, то ухильникам загрожує умовне засудження. За несплату 100 тис. євро на рік і більше порушник може позбутися волі на п’ять років. Щоб у цьому випадку отримати умовне покарання, необхідні “особливі пом’якшуючі обставини”. Граничний термін позбавлення волі за несплату податків, наприклад, якщо йдеться про мільйони євро, – десять років.

Суворість покарань та страх перед черговим банківським компакт-диском змушує багатьох німців йти до фінустанов з повинною. Аби відбутися лише штрафом, вони повинні надати повні дані про свої приховані доходи і заднім числом сплатити з них податковий відсоток. У такому разі справу проти ухильників не порушують, а інформація про це не розголошується. Проте це діє лише в тому випадку, якщо до моменту явки з повинною проти винуватця ще не було почато розслідування.

Тим часом ховатися від сплати податків стає дедалі складніше. Те таємне, що рано чи пізно стає явним, доводить і оприлюднення Міжнародним консорціумом журналістських розслідувань у квітні досьє Offshore Leaks. Надана анонімним джерелом гігантська база даних містила 2,5 млн документів та імена 130 тис. осіб зі 170 країн, які мають офшорні рахунки. Крім того, все більше країн готові позбутися іміджу “податкових оазисів”. Так, Швейцарія торік погодилася на укладення з Німеччиною угоди про автоматичне оподаткування рахунків німецьких громадян у банках конфедерації. З 2015 року Люксембург приєднається до європейського механізму обміну банківськими даними. До подібного кроку за певних умов готовий вдатися і Ліхтенштейн.

У новині зустрічається:

Новини за темою

• Лауреатку “Греммі” посадили за несплату податків  

  08.05.2013 | 05:08

• Мессі відкинув звинувачення у несплаті податків  

  13.06.2013 | 14:50

• У Франції визріває новий скандал із закордонними рахунками політиків  

  15.06.2013 | 13:42

• В Іспанії Моурінью підозрюють у несплаті податків  

  25.06.2013 | 15:58

• Керівник луганського «Поліпласту» перебуває під підпискою про невиїзд і може сісти надовго – прокуратура  

  10.07.2013 | 18:38